Реєстрація РРО/ПРРО в контролюючих органах – одна з умов дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлено положення щодо відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), зокрема, з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону.

Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є реєстрація РРО та/або ПРРО в контролюючому органі.

Процедури реєстрації РРО/ПРРО встановлені порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048

Форми для реєстрації ПРРО та інструкції щодо їх заповнення знаходяться тут.

ДПС пропонує до застосування безоплатне ПРРО від ДПС, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача.

ПРРО від ДПС, як і всі інші ПРРО, підлягає реєстрації в контролюючому органі.

Завантажити ПРРО від ДПС можна тут.

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/696741.html

Чи передбачено мораторій на проведення документальних перевірок щодо єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного стану в Україні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесені зміни до п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та доповнено новим п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/2022), установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (крім перевірок, пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника єдиного внеску, та/або таких, що передбачені підпунктами 1 – 3 п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом № 64/2022, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

Відповідно до абзацу другого п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій абзацом першим п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, поновлюються на невикористаний строк.

Формування податкового кредиту з ПДВ за товарами, ввезеними на митну територію України в періоді використання платником спрощеної системи з особливостями оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Закон № 3219 автоматично відновив права та обов'язки платника ПДВ при переході платника із спрощеної системи з особливостями оподаткування на загальну систему оподаткування.

Зокрема, для тих суб’єктів господарювання у кого реєстрацію платником ПДВ було призупинено, визначаються правила оподаткування під час та після такого переходу й відновлення реєстрації платником ПДВ.

Так, якщо товари та необоротні активи були ввезені на митну територію України в періоді використання платником спрощеної системи з особливостями оподаткування і при ввезенні на митну територію України таких товарів/необоротних активів були сплачені суми ПДВ, то платники після відновлення реєстрації платником ПДВ мають віднести сплачені суми ПДВ до податкового кредиту не пізніше 31 жовтня 2023 року (п.п. 9 прим.1.2.1 п.п. 9 прим.1.2 пункту 9 прим.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України) на підставі належним чином оформлених відповідних митних декларацій.

Тобто, останній звітний (податковий) період для формування податкового кредиту за такими товарами та необоротними активами – жовтень 2023 року.

Більше інформації про правила оподаткування після скасування спрощеної системи з особливостями оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу»» (https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/694703.html).

Оновлено форму декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.06.2023 № 302 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.06.2023 за № 1039/40095 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.06.2023 № 353 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 червня 2023 року № 302», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1098/40154) внесено зміни до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Зміни затверджено з метою реалізації положень Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Наказ № 302 набрав чинності 31.07.2023, його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.07.2023 № 65.

Військовий збір: платники Дніпропетровщини на підтримку захисників і захисниць спрямували до держбюджету понад 1,3 млрд гривень

Протягом січня – липня 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,3 млрд грн військового збору. Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 264,8 млн грн, або на 25 відсотків.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини висловила вдячність платникам за відданість Батьківщині та важливий внесок в безпеку нашої країни!

Наталя Федаш нагадала, що у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Щодо погашення податкових векселів з акцизного податку з урахуванням відновлення з 01.08.2023 року обмеження перебігу строків, визначених ПКУ 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України надала рекомендації платникам податків щодо оподаткування акцизним податком у період дії правового режиму воєнного стану на території України.

Так, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» припиняється дія норм щодо зупинки перебігу строків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, які були передбачені пунктами 102.9 статті 102 та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» ПКУ до 01 серпня 2023 року.

До 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім зокрема, дотримання строків сплати податків та зборів платниками податків (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Водночас під час погашення податкових векселів з акцизного податку слід враховувати положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, яким зокрема, передбачено:

- у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації акцизних накладних, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, (підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу. 10 розділу XX ПКУ);

- платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) – це простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225 та 229 ПКУ (підпункт 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Для погашення податкових векселів, що видані векселедавцем до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України, векселедавець зобов’язаний у строк визначений статтями 225, 229 ПКУ:

- або сплатити суму акцизного податку;

- або документально підтвердити факт цільового використання підакцизної продукції згідно підпунктів 229.1.8, 229.2.11, 229.3.13, 229.4.11, 229.5.13, 229.6.10, 229.7.12 відповідних пунктів 229.1, 229.2, 229.3, 229.4, 229.5, 229.6, 229.7 статті 229 ПКУ шляхом подання довідки про її цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, і підтверджує її використання, а погашення векселів на бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів здійснюється на підставі зареєстрованих акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних та, у передбачених законодавством випадках, копій первинних документів, договорів.

З урахуванням зазначеного, для платників, які мають можливість своєчасно виконувати свій податковий обов'язок стосовно сплати суми акцизного податку, з урахуванням поновлення з 01 серпня 2023 року перебігу строків, визначених податковим законодавством, відновлюється перебіг строків погашення податкових векселів з акцизного податку, термін сплати яких настав у період дії воєнного стану на території України, шляхом сплати акцизного податку або документального підтвердження, в тому числі з врахуванням зареєстрованих акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних у передбачених випадках (для авіаційних бензинів або палива для реактивних двигунів).

Платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, погашають податкові векселі, які є забезпеченням виконання зобов'язання сплатити суму акцизного податку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

На яку систему оподаткування будуть переведені новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації зареєстровані на спрощеній системі оподаткування з особливостями оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), який доповнено новим п. 9 прим. 1 щодо особливостей переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Зокрема, відповідно до абзацу другого п.п. 9 прим. 1.1 п. 9 прим. 1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, автоматично вважаються платниками єдиного податку третьої групи із ставкою єдиного податку у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.

Тобто, новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали спрощену систему з особливостями оподаткування, автоматично будуть переведені на застосування єдиного податку третьої групи із ставкою у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, тобто на 5 відс. доходу.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ» (або за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/694703.html).

Підстави, за яких не застосовуються заходи зі стягнення (погашення) податкового боргу, що виник до 24.02.2022

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України у листі від 27.07.2023 № 18184/7/99-00-13-01-07 (далі – Лист ДПС № 18184) повідомила таке.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219-IX) пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено пунктом 69.40, відповідно до якого встановлено, що тимчасово, з 01 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року:

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані російською федерацією території України, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, – до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу, територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, та дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Обізнаність громадян щодо переваг легальної зайнятості підвищує мотивацію до офіційного оформлення трудових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тема легалізації трудових відносин та наслідків нелегальної праці є актуальною і сьогодні.

Обізнаність громадян щодо переваг легальної зайнятості підвищує мотивацію до офіційного оформлення трудових відносин, що, у свою чергу, додає впевненості у майбутньому.

В умовах дії воєнного стану особливої цінності набувають людський ресурс, а також ефективна комунікація між державою, бізнесом і громадянами.

Переваги легального оформлення найманих працівників очевидні. Про них ми інформуємо постійно та наголошуємо, що отримання заробітної плати «в конверті» є негативними наслідками праці поза межами правового поля. Це позбавляє працюючих соціального захисту.

Отже, кожен громадянин повинен вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин. Це забезпечує право на зарахування періоду роботи до страхового стажу, згідно з яким обчислюються пенсія, матеріальна допомога у разі настання безробіття, а також компенсація тимчасової непрацездатності.

Тільки легалізація робочих місць створює підґрунтя для поліпшення добробуту населення та розвитку економіки і регіону, і держави. Тому трудові відносини з найманими працівниками мають укладатись виключно у правовому полі.

Нагадуємо, що законодавство не передбачає можливості допуску до роботи працівників без офіційного оформлення трудових відносин. Відтак, при виконанні функціональних обов’язків за відповідною професією, така діяльність має бути оформлена у рамках законодавства – як трудовий договір з обов’язковим поданням повідомлення до органів ДПС про допуск працівників до роботи.

Чи дозволяється використовувати програмний РРО під час реалізації пального?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (програмні РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 1 статті 3 Закону № 265 використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Довідник термінів подання податкових документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 02 серпня 2023 о 09:26

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/dovidnik-terminiv-podannya-/ можна ознайомитись з Довідником термінів подання податкових документів.

В якому звітному періоді ФОП на загальній системі оподаткування включає до складу витрат сплачений єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування встановлено ст. 177 ПКУ.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать, зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261).

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Фізична особа – підприємець у графі 8 «Витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» Типової форми, відображає суми єдиного внеску по факту їх сплати, за умови документального підтвердження.

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з положеннями п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464 – додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1) у складі податкової декларації, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Таким чином, суми єдиного внеску, сплачені фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком), враховуються такими платниками при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними зазначеними у податковій декларації про майновий стан і доходи. При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).

Разом з тим, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування у графі 8 Типової форми відображає сплачені суми єдиного внеску по даті їх фактичної сплати протягом звітного календарному року, за умови документального підтвердження.

Державна реєстрація ФОП проведена в останні дні місяця: термін подання заяви про обрання першої/другої групи сплати єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно із п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Отже, новостворені фізичні особи – підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, подають заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб – підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.

 

Оподаткування ПДФО сум дебіторської заборгованості, яка погашається юрособою – боржником ФОПу після припинення нею підприємницької діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 розд. «Загальні положення» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.

При цьому, якщо у фізичної особи – підприємця на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності рахується дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у фізичної особи – підприємця не виникає доходу.

Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розд. IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.

Щодо відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО

З відкритих джерел інформації та, зокрема, за посиланням в мережі Інтернет https://www.youtube.com/watch?v=yc-1RTTj3w8 ДПС стало відомо про сумнівне трактування вимог законодавства сфери розрахунків, пов’язаних із відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) автором зазначеного Youtubе-каналу, який позиціонує себе консультантом фізичних осіб – підприємців.

Враховуючи певні маніпуляції з інформацією щодо реальних вимог законодавства, які були озвучені за вищенаведеним посиланням, та з метою не допущення підвищення безпідставної соціальної напруги, пов’язаної з запровадженням фіскалізації розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, ДПС інформує користувачів РРО/ПРРО:

відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.

Водночас відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13 рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, не залежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.

Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.

Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.

Просимо платників податків користуватися лише офіційними джерелами інформації та звертатися за роз’ясненнями з питань здійснення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до ДПС за телефонами, відображеними за посиланнями: https://zir.tax.gov.ua/ та https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/zastosuvannya-rro-prro/fiskalizatsiya-rozrahunkovih-operatsiy/ або у будь-який інший, зручний для платника податків, спосіб.

Чи є платними послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Відповідно до положень Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://ca.tax.gov.ua).

Пунктом 1.3 розд. І Регламенту Надавача встановлено, що Надавач здійснює свою діяльність у сфері надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам, з можливістю безоплатного надання ЕДП.

Кваліфікована ЕДП створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником ЕДП та включає:

- надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток та/або генерації особистих ключів;

- технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Водночас, згідно з п. 5.1 розд. 5 Договору про надання ЕДП, форма якого наведена у додатку 1 до наказу Державної податкової служби України від 21.12.2022 № 930, ЕДП надаються на безоплатній основі.

Отже, Надавач здійснює формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на безоплатній основі.

В яких випадках юридична особа - платник єдиного податку не визначає МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.

Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що МПЗ не визначається для:

- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

- земель запасу;

- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Крім того, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Згідно з п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Поряд з цим, п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені цим підпунктом, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (набув чинності 06.05.2023) визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 зі змінами та доповненнями.

 

Про мінімальне податкове зобов’язання для фізичних осіб

Мінімальне податкове зобов’язання для фізичних осіб ( далі – МПЗ) – це мінімальний розмір податку, який має сплатити власник або користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік. Ці зміни стосуються як платників податків, так і органів місцевого самоврядування, адже його сплата впливатиме на дохідну частину місцевого бюджету.

Платники МПЗ 

Резиденти, які володіють та/або користуються (орендують (суборендують), на праві надання в користування чужими земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (емфітевзис).

МПЗ не визначається для: 

• земельних ділянок, які використовуються дачними та садівничими кооперативами;
• земель запасу;
• невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування,
• земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• земельних ділянок у межах населених пунктів;

МПЗ фізичним особам визначається контролюючим органом , податкове повідомлення-рішення форми «МПЗФ»

До уваги платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Законом змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій). Згідно з Законом № 3050 Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – наказ № 309), може застосовуватися при справлянні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) на відповідних територіях.

Закон № 3050 врегулював питання встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження органи місцевого самоврядування. На таких територіях рішення мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації (зміни до п. 12.3 ст.12 Кодексу).

Відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не нараховують та не сплачують Податок:

1) за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

фізичні особи	за 2021 та 2022 роки – за об’єкти житлової нерухомості; з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти нежитлової нерухомості; у 2023 році – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території;
юридичні особи	з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року; у 2023 році – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Для цілей справляння Податку у 2022 році наказ № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2023 році визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами).

Увага! Наказом № 309 у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), у розділі ІІ затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України. Отже, для цілей справляння Податку відповідно до п.п. 69.22 п. 69 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина друга розділу І) та тимчасово окупованих російською федерацією (розділ ІІ).

2) за знищені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, на підставі даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна):

фізичні особи	за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;
юридичні особи	за 2022 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;

3) за пошкоджені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України) на підставі даних Реєстру майна:

фізичні особи

за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової нерухомості визнані придатними для проживання; за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти нежитлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нежитлової нерухомості визнані придатними для використання за цільовим призначенням; за об’єкти нерухомості, пошкоджені починаючи з 01 січня 2023 року, – з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нерухомості визнані придатними для проживання/для використання за цільовим призначенням;

юридичні особи

з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової нерухомості визнані придатними для проживання; за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти нежитлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нежитлової нерухомості визнані придатними для використання за цільовим призначенням; за об’єкти нерухомості, пошкоджені починаючи з 01 січня 2023 року, – з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нерухомості визнані придатними для проживання/для використання за цільовим призначенням.

Також п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно), органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку.

Закон № 3050 визначає можливість уточнення податкових зобов’язань платниками Податку, які до дати набрання чинності Законом № 3050 задекларували за 2022 – 2023 роки податкові зобов’язання за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, включених до Переліку територій. Такі платники мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання за період 2022 та 2023 роки шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.

За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.

Платники Податку, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до наказу № 309, або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.

Річна сума платежу по об’єктах нерухомого майна визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об’єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню Податком.

 Застосування штрафних санкцій та нарахування пені 

Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу (далі – п.п. 69.1).

Відповідно до абзацу 14 п.п. 69.1 у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Тобто платники Податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум Податку, по яких не нараховується та не сплачується Податок, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.

Надмірно сплачені суми Податку підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього Податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з Податку – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.

До уваги платників екологічного податку!

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон).

Згідно із Законом перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій) визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п.п. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Порядок, яким визначено деякі питання формування Переліку територій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова), пунктом 1 якої Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій делеговано повноваження із:

затвердження Переліку територій;

визначення складових Переліку територій,

визначення формату запису, за яким території відображаються у переліку;

затвердження форми переліку територій.

Таким чином, Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Наказ), використовується для визначення територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Території), у тому числі при справлянні екологічного податку.

Увага!

Наказом затверджено:

розділ І, який включає дві частини:

території можливих бойових дій (частина перша);

території активний бойових дій (частина друга);

розділ ІІ – тимчасово окуповані території України.

Таким чином, для цілей справляння екологічного податку застосовується частина 2 розділу І та розділ ІІ Наказу.

Право не нараховувати та не сплачувати за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року екологічний податок надано платникам, у яких під час провадження діяльності на Територіях, що у 2022 році Наказом включено до Переліку територій, виникають об’єкти оподаткування екологічним податком, встановлено пп. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

До держбюджету протягом семи місяців п. р. від платників Дніпропетровщини надійшло понад 5,7 млрд грн ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 07 серпня 2023 о 08:46

З початку 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 5,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – липнем 2022 року сума надходжень збільшилась майже на 1,1 млрд грн, або на 23,5 відсотки. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.

«Непрості умови, в яких опинилася наша країна, безумовно, впливають на економічний стан держави, який залежить від податкових надходжень. Дякуємо нашим платникам за вчасно та в повному обсязі внесені до бюджетів грошові кошти, за розуміння важливості сплати податків і зборів та відповідальне ставлення до виконання конституційних зобов’язань перед державою!» – зазначила керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Наталя Федаш звернула увагу, якщо фізична особа отримує кошти, які є компенсацією за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до закону, то такі кошти не оподатковуються ПДФО, за умови, що дохід у вигляді компенсації отримується фізичною особою відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (п.п. 165.1.66 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України). Норми запроваджені Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Про актуальні питання податкового законодавства під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Заступником начальника Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ігорем Тимченко проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань та новацій податкового законодавства.

Платники запитували щодо змін податкового законодавства, які вступили в дію з набуття чинності Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Суб’єктів господарювання цікавили питання щодо застосування мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб та термінів сплати податку, щодо сплати податку на нерухоме майно згідно Закону України № 3050-ІХ, щодо податкової знижки, повідомлення контролюючого органу при прийняті працівника на роботу та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

Новації податкового законодавства під час засідання «круглого столу» з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В приміщенні Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено засідання «круглого столу» з платниками податків щодо актуальних змін в податковому законодавстві.

Під час заходу присутнім розповіли про набуття чинності Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», а саме скасування можливості для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу та перебувати на спрощеній системі з особливостями оподаткування. Також звернули увагу платників на застосування та використання реєстраторів розрахункових операцій (Далі – РРО) та програмних РРО та удосконалення норми щодо відповідальності за порушення у сфері РРО.

Обговорили щодо сплати податку на нерухоме майно згідно Закону України № 3050-ІХ, застосування мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб, щодо офіційного оформлення найманої праці, застосування податкової знижки, шляхи повідомлення про корупційні діяння тощо.

Нагадали, що для комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу електронна скринька платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

В кінці заходу роздано друковану продукцію роз’яснювального характеру.

 

 Співпраця з громадами на зустрічі в Криворізькій районній державній адміністрації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями, в приміщенні Криворізької райдержадміністрації відбулась зустріч з головами сільських, селищних, міських громад району та контролюючих органів Криворіжжя.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в заході брав участь начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгеній Кретов.

Учасники засідання обговорювали зміни, що були внесені до Податкового Кодексу України, щодо впровадження мінімального податкового зобов’язання (далі - МПЗ) для фізичних осіб. Ці зміни стосуються як платників податків, так і органів місцевого самоврядування, адже його сплата впливатиме на дохідну частину місцевого бюджету.

Євгеній Кретов акцентував присутніх, що МПЗ для фізичних осіб визначається контролюючим органом та вручається податкове повідомлення-рішення форми «МПЗФ». Звернув увагу на терміни сплати МПЗ. В конструктивному діалозі присутні обговорили шляхи співпраці між податковою службою та громадами Криворізького району.

Мета введення МПЗ – зменшити втрати бюджету через ухилення від оподаткування шляхом детінізації аграрної діяльності та сприяти отриманню додаткових надходжень до місцевого бюджету, тож громади мають бути зацікавлені у виявленні таких земель.