У світі, 2 листопада, відзначили Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів. 

Його заснували у 2013 році резолюцією Генасамблеї з метою привернути увагу світової спільноти до тривожної ситуації, яка обмежує можливості журналістів виконувати свою роботу та підриває право суспільства на отримання достовірної інформації. Ця дата була обрана на згадку про двох французьких журналістів, які за завданням редакції висвітлювали перебіг збройного конфлікту в Малі – Гіслен Дюпон і Клод Верлон. Їх викрали і вбили бойовики 2 листопада 2013 року.

Журналісти часто стають мішенями через свою роботу, і цей день нагадує про необхідність захисту їхніх прав та свобод. Згідно з даними Комітету захисту журналістів за минулі десять років 200 журналістів було вбито і їхніх вбивць не було притягнуто до відповідальності.

За даними ЮНЕСКО з 2006 року до 2024 рік понад 1700 журналістів було вбито у світі. Приблизно 85% справ не дійшли до суду.

З кожним роком ситуація загострюється і в цьому році кількість убитих журналістів зросла на 38% порівняно з попереднім дослідженням. За даними Моніторингу, проведеному Інститутом масової інформації (ІМІ), починаючи з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 664 злочини проти журналістів та медіа в Україні. Тільки за вересень - жовтень 2024 року ІМІ зафіксував 27 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки вбивства, погрози, обстріли журналістів та редакцій медіа, кібератаки, юридичний тиск.

Так у вересні внаслідок російської агресії загинули двоє медійників:

Станіслав Житницький - військовослужбовець, лінійний продюсер СТБ та Нового каналу;

Вікторія Рощина - загинула в російському ув’язненні. Про її смерть стало відомо 10 жовтня 2024 року. Згідно з листом міністерства оборони Росії, отриманим її родиною цього дня, Вікторія померла 19 вересня. Вона була в списках на обмін. Правоохоронці кваліфікували кримінальне провадження про зникнення Рощиної як воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством.

За даними ІМІ станом на 24 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинув 91 медійник, 12 з них - під час виконання професійної журналістської діяльності.

З російського полону до України 18 жовтня в межах обміну повернувся військовослужбовець, журналіст і правозахисник Максим Буткевич. Він став другим українським журналістом, який був звільнений з російського полону у 2024 році.

Крім того, Федеральна служба безпеки РФ продовжує порушувати кримінальні справи щодо журналістів, які знімали сюжети в районі Суджі, вказавши причиною незаконний перетин кордону:

• кореспондентів австралійського ABC News Флетчера Янга та Кетрін Дісс;
• фрилансера з Румунії Мірчі Барбу, який співпрацює з румунським виданням HotNews;
• журналістки французького телеканалу France 24 Кетрін Норріс Трент;
• репортера швейцарського медіахолдингу СН Media Курта Пельди.

Також російські суди заочно ухвалювали рішення щодо іноземних та українських журналістів:

• заарештували журналістів італійського телеканалу RAI. Раніше РФ порушила щодо них кримінальні справи через репортажі із Суджі;
• українську журналістку Яніну Соколову засудили до восьми років позбавлення волі, визнавши винною в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.

Від початку російського вторгнення ця проблема є надзвичайно актуальною для окупованого рф Криму та інших територій України. Журналісти як джерело інформації, яка суперечить наданій москвою та окупаційними адміністраціями, продовжують зазнавати утисків та стають жертвами політично вмотивованих переслідувань.

Попри це журналісти на окупованих територіях України продовжують висвітлювати злочини росії. Завдяки їхнім зусиллям світ отримує інформацію про справжній стан речей. Кримські журналісти, які й досі перебувають на окупованому півострові, продовжують робити все можливе для допомоги політв’язням.

Висвітлюючи стан та справи політв’язнів, журналісти і самі стають жертвами політично вмотивованих переслідувань. З 2014 року щонайменше 19 кримських журналістів зазнали чи зазнають кримінальних переслідувань, 16 з них і досі перебувають за ґратами.

Кримінальні справи – не єдиний спосіб тиску на журналістів окупованого Криму. 4 березня 2022 року російські депутати ухвалили поправки до законодавства, що передбачають адміністративну та кримінальну відповідальність за «дискредитацію збройних сил російської федерації». Це дозволяє переслідувати людей за поширення інформації та висловлювання позиції про повномасштабну війну, що відрізняється від офіційної позиції кремля.

Жертвами переслідувань стають не лише журналісти в окупованому Криму, а й інші лідери думок (активісти, журналісти, волонтери тощо) - одна з категорій цивільних осіб, яких найчастіше беруть у полон на тимчасово окупованих територіях.

СПРОТИВ ТРИВАЄ…

За матеріалами веб-ресурсів громадських організацій 

«Інститут масової інформації» , «Крим SOS»