Леся Карнаух: З моменту запуску роботи Офісів податкових консультантів вже отримали консультації майже 2500 осіб
Перші підсумки роботи Офісів податкових консультантів. Робота Офісів стартувала в 20 регіонах 8 вересня. І цей формат, як показує практика, дуже затребуваний. Консультації вже отримали майже 2500 осіб. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Як функціонує Офіс на практиці Леся Карнаух розповіла учасницям Business Woman Club. Це міжнародна жіноча спільнота, яка об’єднує успішних жінок бізнесу, політики й дипломатії для розвитку та співпраці.
«Запит на якісну податкову підтримку та доступні, зрозумілі консультації чималий. Бізнесу та громадянам дуже часто вкрай важко самостійно розібратися в усіх нюансах податкових питань та ухвалити рішення як діяти правильно. Але ми завжди готові прийти на допомогу», – сказала вона.
«Для нас важливо, щоб про роботу наших Офісів знали якомога більше українців. Бо цей сервіс економить час та нерви», – додала в. о. Голови ДПС.
Напрями, за якими надаються консультації, дуже широкий:
- оподаткування фізосіб та юридичних осіб,
- електронні сервіси та звітність,
- податкові спори,
- податковий аудит,
- фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО,
- контроль за обігом підакцизних товарів,
- зупинення реєстрації ПН / РК,
- погашення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ,
- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг,
- трансфертне ціноутворення,
- адміністрування акцизного податку.
Адреси Офісів: https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv
З 1 жовтня набирають чинності новації щодо ПДВ: продовжується дія касового методу в енергетиці та вводиться нова пільга
З 1 жовтня 2025 року набирає чинності Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536).
Ним внесено низку змін щодо оподаткування податком на додану вартість.
Основні новації:
- до 1 січня 2028 року продовжено застосування касового методу з ПДВ для операцій з постачання електричної енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення, централізованого водопостачання та водовідведення.
- запровадження нової податкової пільги з ПДВ:
застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ при передачі меліоративних систем, що перебувають у державній та комунальній власності;
таке звільнення застосовується у разі, якщо передача систем здійснюється безоплатно і лише організаціям водокористувачів відповідно до Закону України від 17 лютого 2022 року № 2079-ІХ «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель».
Важливо: ця пільга є тимчасовою та буде діяти до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі.
При застосуванні пільги податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до положень пункту 198.5 статті 198 та статті 199 ПКУ не нараховуються.
Довідково:
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 2079 організація водокористувачів (далі – організація) – це неприбуткова юридична особа, створена власниками та/або користувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для забезпечення використання, експлуатації та технічного обслуговування об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем з метою надання послуг щодо гідротехнічної меліорації земельних ділянок на території обслуговування меліоративної мережі організації).
З 1 вересня 2025 року – нові довідники податкових пільг
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html) розміщені нові довідники податкових пільг станом на 01.09.2025, а саме:
- Довідник податкових пільг № 130/1, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник інших податкових пільг № 130/2.
Нагадуємо, що довідники податкових пільг містять інформацію про всі пільги, встановлені законодавством України. Це дозволяє платникам правильно застосовувати їх під час подання податкової звітності.
Довідково: у довідниках зазначається код пільги, який потрібно вказувати у податкових деклараціях; зміст пільги; тип податку, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, податок на майно тощо); умови та строки дії пільги.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари / послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній податковий період року.
Для визначення обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за календарний рік використовуються показники податкової звітності платника податку за січень – грудень такого року. При цьому враховуються показники декларацій за такий період та уточнюючих розрахунків, які були подані у такому календарному році, незалежно від того, який звітний період в них уточнювався (звітний період року, за який проводиться обрахунок, чи попередніх років).
Таким чином, якщо було подано уточнюючі розрахунки за попередні звітні періоди, які вплинули на розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях то уточнюючий розрахунок до декларації за останній звітний період року (грудень) подавати не потрібно.
Показники таких уточнюючих розрахунків будуть враховані у декларації за останній податковий період року, в якому їх подано, незалежно від того, який звітний період в них уточнювався (звітний період року, за який проводиться обрахунок, чи попередніх років).
«Моя податкова»: подання податкової декларації платника єдиного податку (1-3 групи)
Для подання податкової декларації платника єдиного податку (1-3 групи):
► ідентифікуйтесь за допомогою файлового або хмарного підпису;
► у розділі «Послуги» оберіть «Декларація платника єдиного податку (1-2 група)» або «Декларація платника єдиного податку (3 група)»;
► оберіть потрібний звітний період та додатки* (за необхідності);
*Для платників єдиного податку Додаток 1 та Додаток 2 подається у складі звітності за рік, крім випадків зміни платником системи оподаткування;
► заповніть необхідні додатки;
► зазначте:
- фактичну численність найманих працівників у звітному періоді;
- обсяги доходів за звітний період;
► збережіть;
► підпишіть;
► надішліть
Платник ПДФО навчається в аспірантурі: чи є право на отримання податкової знижки за витратами, понесеними за навчання?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1556).
Згідно з частинами 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому, здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі.
Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (частини 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).
Враховуючи викладене, платник ПДФО, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Основні принципи системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Основними принципами системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) платника податків є:
- інтегроване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає експериментальну інтеграцію підходів з його управління в діяльність структурних підрозділів;
- структурування та комплексне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає систематичне та комплексне дослідження всіх аспектів діяльності платника податків із виконання податкових обов’язків;
- адаптоване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає постійне пристосування та оптимізацію процесів управління ризиками відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;
- інклюзивне (всебічне) управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає всебічне та своєчасне залучення заінтересованих сторін до реалізації експериментального проекту, що сприяє підвищенню рівня обізнаності та обґрунтованості управління податковими ризиками;
- динамічне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який дає змогу вчасно передбачати та відповідно реагувати на зміни і події внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають вплив на виникнення, зміну або зникнення податкових ризиків під час реалізації експериментального проекту;
- постійне поліпшення керування податковим ризиком – постійне вдосконалення шляхом навчання та накопичення досвіду під час реалізації експериментального проекту.
Основні поняття та напрями безбар’єрності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366-р схвалено Національну стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (із змінами) (Стратегія). Ця Стратегія розроблена відповідно до принципів та інструментів методології управління, орієнтованого на результат, спрямована на сталий, інклюзивний розвиток і забезпечення доступності та людиноцентричності у всіх сферах життєдіяльності суспільства, розв’язання наявних проблем та задоволення потреб різних суспільних груп шляхом виконання визначених завдань та досягнення поставлених цілей.
Інформуємо про такі поняття та напрями безбар’єрності.
► Безбар’єрність
Загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності. Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.
► Доступність
Забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах.
► Інклюзія
Процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів та розробку і застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії – залучення всіх людей у всі сфери життя.
► Фізична безбар’єрність
Усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.
► Інформаційна безбар’єрність
Люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.
► Цифрова безбар’єрність
Усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.
► Суспільна та громадянська безбар’єрність
Забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі в усіх формах суспільного життя та громадської активності.
► Освітня безбар’єрність
Створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.
► Економічна безбар’єрність
Усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.
Про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку ФОПом, яка подала заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку ФОПи, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених підпунктами 1 – 4 п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
У разі не отримання ФОПом відмови у реєстрації платника єдиного податку він має можливість відповідно до вимог п. 299.9 ст. 299 ПКУ безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Про коди класифікації доходів бюджету, за якими сплачується військовий збір
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) військовий збір сплачується (перераховується) платниками за такими кодами класифікації доходів бюджету:
11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);
11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).
Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV групи);
11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».
Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Про інформаційну безбар’єрність в ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що інформаційна безбар’єрність – один із напрямів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
Візія цього напряму: люди незалежно від функціональних порушень чи комунікативної здатності мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням асистивних технологій.
Стратегічні цілі інформаційної безбар’єрності: публічна інформація суб'єктів владних повноважень є доступною для кожного у різних форматах. Інформація у аудіовізуальних та друкованих медіа відповідає потребам осіб з обмеженнями повсякденного функціонування.
Досягнення стратегічних цілей дасть змогу забезпечити інформаційну безбар’єрність в державі завдяки:
- підвищенню доступності публічної інформації;
- покращенню доступу до інформації під час судового та виборчого процесу, під час оповіщення і евакуації осіб старшого віку і осіб з інвалідністю, батьків дітей, які повернулися з депортації, батьків і дітей на територіях можливих бойових дій і деокупованих територіях, зокрема доступу до інформації про мінну небезпеку і правила поведінки;
- впровадженню національних стандартів доступності для аудіовізуальних та друкованих медіа;
- зростанню частки доступного культурного, спортивного та іншого аудіовізуального та друкованого медіа-контенту;
- зростанню частки заходів у сферах культури, фізичної культури та спорту, для яких забезпечується титрування, переклад на жестову мову та/або аудіодискрипція (тифлокоментування);
- збільшенню кількості фахівців, які здатні створювати контент у різних форматах.
Нагадуємо, що Контакт-центр ДПС України (далі – Контакт-центр) дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.
Так, Контакт-центр надає фізичним та юридичним особам:
- інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
- інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
- інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;
- персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
Відповіді надаються за визначенням фізичних та юридичних осіб засобами комунікації (фіксований телефонний зв’язок, мобільний зв’язок, месенджери, електронна пошта).
Також Контакт-центр приймає:
- звернення заявників на сервіс «Пульс»;
- усні звернення громадян відповідно Закону України «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;
- запити на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» тощо.
Поряд з цим, Контакт-центр здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників.
Безбар’єрність – це не бонус, це норма: комфорт і доступність – не привілей, а право.
Легалізація заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати – надважливе завдання податкових органів
Адже зарплати у «конвертах», заниження офіційних доходів та порушення мінімальних гарантій оплати праці не лише підривають соціальний захист працівників, а й завдають значних збитків державному бюджету. Під час викликів сьогодення ця проблема набуває особливої гостроти.
Задача податкової служби – створити умови, за яких легальна зарплата стане вигідною і для роботодавців, і для працівників.
Для цього фахівці податкової служби разом з органами Держпраці та місцевого самоврядування проводять роз’яснювальну роботу, націлену на легалізацію ринку праці.
Адже тіньові зарплати – це не лише втрати для держави, а й пастка для самих працівників
Без офіційних внесків до Пенсійного фонду громадяни втрачають страховий стаж, а отже, у майбутньому отримуватимуть мізерні пенсії. Працівники мають усвідомити, що «конверт» – це тимчасова вигода, яка обертається довгостроковими проблемами: відсутність щорічної відпустки з її оплатою та відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність у разі нещасних випадків на виробництві тощо.
Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій.
Офіційне працевлаштування найманих працівників – це обов’язок роботодавця
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії
І це:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав тощо.
Про методологічну основу для практичної реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854) є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації експериментального проекту.
Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечує системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосереджує зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.
Реактивні заходи впливу є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов'язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов'язань платниками податків. Такі заходи повинні включати широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.
Метою запровадження системи управління у ДПС
Нагадуємо, що метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації проєкту управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС є:
- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;
- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;
- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;
- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.
Легалізація ринку праці – це фінансова підтримка країни та зміцнення її обороноздатності
Надзвичайно актуальним та важливим сьогодні є питання легалізації найманої праці та виплати заробітної плати. Офіційне працевлаштування – це значний вклад у підтримку економіки країни та безпосередня допомога нашим захисникам.
Незадекларована праця залишається однією з головних викликів сучасного ринку праці, що негативно впливає як на економіку країни, так і на добробут громадян.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) активно проводить інформаційну-роз’яснювальну роботу серед платників, спрямовану на підвищення обізнаності щодо необхідності дотримання трудового законодавства.
Її головна мета – допомогти бізнесу зрозуміти важливість легалізації трудових відносин, а також уникнути можливих юридичних проблем. Державні органи прагнуть створити умови для ведення прозорого бізнесу, що сприяє економічному зростанню країни та підвищенню рівня соціального захисту населення.
Податкова знижка за благодійність: що треба знати громадянам
Громадяни мають можливість скористатися податковою знижкою, якщо вони протягом року здійснювали витрати на благодійність.
Умови для отримання такої знижки:
Кошти або майно були передані тільки неприбутковим організаціям, які:
- зареєстровані в Україні;
- внесені до Реєстру неприбуткових організацій на дату передачі коштів або майна.
Знижка надається на суму витрат, які не перевищують 4 % загального оподатковуваного доходу платника податків за звітний рік.
Документи, які підтверджують витрати:
- квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери;
- копії договорів (за наявності).
Документи мають містити інформацію про благодійника та отримувача внеску.
Копії підтверджуючих документів подаються разом з податковою декларацією. Оригінали документів не подаються, але зберігаються у платника протягом строку давності.
На вимогу контролюючого органу, платники мають надати документи, які підтверджують доходи або витрати для податкової знижки.
Важливо! Якщо переказ зроблено на особисті рахунки волонтерів – така сума не враховується у податковій знижці. Внески на спеціальні рахунки, наприклад, Національного банку України або UNITED24, не дають права на знижку, оскільки ці юридичні особи не є неприбутковими організаціями.
Рекомендуємо перевіряти відображення юридичних осіб у відповідних реєстрах під час підрахунку витрат, які можна віднести до податкової знижки.
З 1 січня по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2024 році.
Як подати декларацію детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866521.html.
Про терміни подання декларації: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/865606.html.
Як отримати податкову знижку: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007 .
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 08.00 год до 19.00 год, у п’ятницю з 08.00 год до 18.00 год (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».
Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 19.00 год до 08.00 год, у п’ятницю з 18.00 год (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua .
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.
Про Національну стратегію доходів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.
Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.
Стратегічні цілі НСД:
- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;
- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.
З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.
Обчислення податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно за будівлю (споруду) сільськогосподарського товаровиробника, частка якої здається в оренду
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу I (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє суб’єкта господарювання (власника нерухомості) права при визначенні податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовувати положення п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ за весь об’єкт нерухомості.
Тобто, суб’єкт господарювання, який є сільськогосподарським товаровиробником при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за весь об’єкт нерухомості, а не за частину, яка здається в оренду, лізинг, позичку.
Нарахування та сплата податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за такий об’єкт нерухомості здійснюється суб’єктом господарювання на загальних підставах.
Внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини – понад 7,6 млрд грн ПДФО
У січні – серпні 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду надходження виросли на понад 1,4 млрд грн, або на 23,7 відсотків. Про це поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
«Дякуємо платникам за відповідальне виконання своїх податкових зобов’язань. Збереження робочих місць, офіційне оформлення трудових відносин, своєчасна виплата заробітних плат найманим працівникам, а також сумлінна сплата ПДФО, військового збору та єдиного внеску забезпечують вагому підтримку і соціальних програм, і оборонного стану нашої держави. Продовжуємо спільно з бізнесом працювати у напрямку підвищення рівня податкової дисципліни та сталого наповнення бюджетів», – зазначила Теодозія Чернецька.
До уваги платників податків! Щодо переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на період дії воєнного стану в Україні, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік платників) з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада (абзац перший п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з підпунктами 69.41.1 та 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до Переліку платників належать юридичні особи та фізичні особи підприємці, які відповідають одночасно усім вимогам та критеріям відповідно до обраної системи оподаткування.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та п. 7 розд. Ⅳ Порядку формування та оприлюднення Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 (далі – Порядок № 495) розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розміщуються в електронному кабінеті такого платника податків.
Пунктом 2 розд. Ⅳ Порядку № 495 визначено, що ДПС повідомляє платника податків про включення / виключення його до/з Переліку платників шляхом надсилання через електронний кабінет такого платника податків інформаційного повідомлення протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку платників за відповідними формами (додатки 2, 3 до Порядку № 495) та в порядку, встановленому Мінфіном.
Меню «Критерії добровільного дотримання законодавства» в Електронному кабінеті містить два розділи:
«Відповідність вимогам віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства»;
«Відповідність критеріям (згідно з обраною системою оподаткування) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Зокрема, зміст розділу «Відповідність критеріям (згідно з обраною системою оподаткування) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» меню «Критерії добровільного дотримання законодавства» приватної частини Електронного кабінету (далі – Електронний кабінет) містить відповідний перелік критеріїв, передбачених підпунктами 69.41.2.1 – 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в залежності від обраної платником податків системи оподаткування.
Отже, в приватній частині Електронного кабінету інформація щодо переліку вимог, передбачених підпунктами 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, передбачених підпунктами 69.41.2.1 – 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, оновлюється протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку платників, тобто не пізніше 5 робочого дня квітня, червня, вересня та грудня.
Окрім того, у разі виключення платника податків з Переліку платників, інформація щодо невідповідності вимогам, передбачених підпунктами 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ відображається в приватній частині Електронного кабінету протягом 5 робочих днів після виключення такого платника з Переліку платників.
Про застосування адміністративної відповідальності у разі порушень суб’єктом господарювання вимог щодо застосування РРО/ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності як, зокрема, фінансова, адміністративна.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначений розд. II Закону № 265.
При цьому, розд. V Закону № 265 передбачена відповідальність за порушення вимог Закону № 265. Так, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, до суб’єктів господарювання застосовується відповідальність у вигляді фінансових санкцій у розмірах, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265.
Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 встановлено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (зі змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев’ятій і десятій ст. 38 КУпАП, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.
Отже, у разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265, особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності згідно з ст. 155 прим. 1 КУпАП.
Про списання заборгованості по єдиному внеску за певних умов
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) регулюються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464), а також Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953) (зі змінами) (далі – Інструкція № 449).
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
Порядок сплати єдиного внеску реґламентовано нормами ст. 9 Закону № 2464. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (п. 12 ст. 9 Закону № 2464).
Пунктом 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 визначено, що недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується (частина шістнадцята ст. 25 Закону № 2464).
Статтею 25 Закону № 2464 встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з п. 7 ст. 25 Закону № 2464 сума недоїмки не підлягає списанню, крім випадків смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.
Відповідні положення містяться і в Інструкції № 449.
У разі, якщо ФОП, зареєстрована платником єдиного податку в населеному пункті, який був окупований у квітні 2014 року, і має заборгованість по єдиному внеску, що виникла у зв’язку із анулюванням контролюючим органом реєстрації платника єдиного податку у вересні 2016 року, то така заборгованість по єдиному внеску списанню не підлягає і має бути погашеною платником.
Платникам під час сплати податків та єдиного внеску необхідно дотримуватися правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (зі змінами) (далі – Інструкція НБУ № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».
Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).
У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.
Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.
1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.
Юридичні особи, ФОПи та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».
2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).
Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
реквізит «Призначення платежу».
3. При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.
Партнерська співпраця бізнесу, влади, громади – запорука успішного розвитку регіону
Фінансова спроможність, безпекові заходи, виконання соціальних програм, підтримка освіти, медицини, зміцнення інфраструктури, ремонти доріг, загалом розвиток міст і сіл не можливі без ефективної співпраці бізнесу, влади та громади.
Розвиток регіонів напряму залежить від наповнення бюджетів, а наповнення бюджетів – від сплати податків, сплата податків – від комфортності ведення бізнесу на тій чи іншій території. А коли бізнес ще й соціально відповідальний – це покращує розвиток громад в рази. Сьогодні влада усіх рівнів націлена на те, аби ще більше сприяти налагодженню такої співпраці.
Співпраця на вирішення конкретних завдань чи тривале партнерство передбачають об’єднання й координацію зусиль, ресурсів, рівність участі кожної зі сторін та спільну відповідальність за результати діяльності.
Бізнес зацікавлений у високій спроможності адміністрації громади, яка б вирішувала соціальні виклики території. Громада зацікавлена у високій ефективності бізнесу, який би забезпечував робочі місця, генерував податкові надходження, виробляв товари та послуги для мешканців.
Децентралізація владних повноважень дозволила посилити зацікавленість, вплив та відповідальність громад, бізнесу та населення щодо багатьох питань самоуправління, які колись були недоступні. Кооперація між сторонами стає все більш ефективною, партнерською, дружньою. Ключем до підвищення спроможності адміністрації громади та ефективності локального бізнесу є посилення комунікації між сторонами та реалізація спільних проєктів для забезпечення сприятливого бізнес-клімату у громаді.
На Дніпропетровщині результатом такої співпраці є стале надходження до державного та місцевих бюджетів.
Упродовж січня – серпня 2025 року надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини – понад 104,5 млрд гривень.
При цьому, Державний бюджет України у січні – серпні поточного року отримав майже 44,9 млрд грн, що майже на 11,1 млрд грн, або на 32,8 %, більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.
До місцевих бюджетів протягом 8-ми місяців цього року від платників надійшло понад 30,6 млрд грн, що перевищує минулорічні надходження на понад 3,2 млрд грн. Темп росту – 111,8 %.
Державні цільові фонди з початку 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 29,0 млрд грн, що більше надходжень січня – серпня 2024 року на понад 5,7 млрд грн, або на 24,9 %.
Відкрита і прозора взаємодія з платниками – важливий напрямок співпраці податкових органів з бізнесом та місцевим самоврядуванням. Результат таких взаємовідносин – стабільні надходження до бюджетів з позитивною динамікою.
Довідково
Партисипація (від англ. participation – «брати участь») – це принцип участі людей, що проявляється в культурі співучасті, де громадяни активно долучаються до суспільного життя. Це процес, де громадяни та влада спільно створюють можливості для вирішення важливих питань.
Який порядок отримання технологічних сертифікатів в КНЕДП ДПС?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Юридичні особи отримують технологічні кваліфіковані сертифікати для забезпечення функціонування системи електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів, що інтегруються до обладнання інформаційної системи зазначеної юридичної особи. Ці технологічні кваліфіковані сертифікати забезпечують встановлення захищеного каналу безпечного обміну інформацією в режимі реального часу.
Для отримання електронних довірчих послуг та формування технологічного кваліфікованого сертифіката звертається особисто керівник юридичної особи або відповідальна особа. Це передбачено п. 6 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798.
Документи, необхідні для формування технологічного кваліфікованого сертифіката:
- заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи (далі – Реєстраційна картка) у двох примірниках (зразок заповнення Реєстраційної картки розміщено на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) (https://ca.tax.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг»/вкладка «Технологічні сертифікати»);
- оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яке діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих, хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи, починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Платник може отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску у різний спосіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. (далі – Порядок № 733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі уповноважений орган);
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
Заява повинна містити, серед іншого:
- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та
- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Чи є платником акцизного податку платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема:
- особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);
- особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.
Згідно з п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;
3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Отже, платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами є платником акцизного податку.
При цьому, відповідно до п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 13,0 млн грн частини чистого прибутку
Впродовж восьми місяців 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету частиною чистого прибутку на понад 13,0 млн гривень.
Нагадуємо, що стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства, далі – податковими ризиками) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.
Терміни подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП, яка обирає або переходить на четверту групу єдиного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
ФОП, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ, для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Заява подається з позначкою «Реєстрація (перехід)». При цьому у Заяві у полі 1 зазначається найменування контролюючого органу до якого вона подається;
у полі 2 – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для громадян України, до паспортів яких внесена відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та ставиться позначка у полі «Фізична особа – підприємець»;
у полі 3 – прізвище, ім’я, по батькові ФОП;
у полі 4 – відомості щодо податкової адреси (місце проживання) ФОП та контактний телефон.
Поля 5.1 та 5.1.1 Заяви заповнюються ФОП, які обирають спрощену систему оподаткування (четверту групу платників єдиного податку), а саме:
у полі 5.1 – дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
у полі 5.1.1. – група (4) із позначкою «із реєстрацією ПДВ» чи «без реєстрації ПДВ».
Поле 5.2 Заяви заповнюється ФОП, які в установленому порядку зареєстровані платниками єдиного податку та самостійно бажають перейти на сплату єдиного податку, встановленого для четвертої групи платників єдиного податку, в якому відображається інформація щодо групи платника єдиного податку на якій перебував ФОП та групи на яку переходить ФОП (4) із реєстрацією ПДВ/чи без реєстрації ПДВ, дата (період) зміни групи платників єдиного податку – число, місяць (словами) та рік.
У полі 5.3 Заяви зазначаються відомості про реєстрацію платника ПДВ:
індивідуальний податковий номер;
дата реєстрації платником ПДВ – число, місяць (словами) та рік.
Крім того ставиться позначка про реєстрацію платником ПДВ або анулювання реєстрації платником ПДВ.
Поле 5.4 «Внесення змін до реєстру платників єдиного податку» та поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» Заяви не заповнюються.
У полі 6 «Місце провадження господарської діяльності (індекс, адреса)» Заяви зазначається наступна інформація:
код за КАТОТТГ – зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3);
область, район, населений пункт;
вулиця, номер будинку / офісу / квартири;
індекс.
У полі 7 Заяви вказується кількість осіб, які одночасно перебувають з ФОП у трудових відносинах. В даному випадку зазначається – «0», оскільки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи не використовують працю найманих осіб.
У полі 8 Заяви вказуються обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (зі змінами).
У полі 9 Заяви зазначається інформація про наявність / відсутність податкового боргу, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) із позначкою «відсутній» або «наявний» та сума податкового боргу в гривнях (у разі наявності).
Сума обсягу доходу за попередній календарний рік у полі 10 Заяви не відображається. Також розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за попередній календарний рік не додається до Заяви.
Порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку (податок) є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).
Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.
Для платників Криворізького району проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.
В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.
Найбільше платників цікавили питання щодо отримання картки платника податків, реквізити рахунків для оплати податків, порядку отримання податкової знижки, правил звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП.
Також, фахівці відповідали на питання про Національну стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), оформлення працівника на роботу та інше.
На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.
Коментар про Національну стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року в податковій службі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.
Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року в податковій службі.
Метою Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 294-р) є створення безперешкодного середовища для всіх суспільних груп, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.
Звертаємо увагу, що безбарʼєрність у податковій службі, це зокрема доступ до онлайн-сервісів:
- найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС України та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України адаптовані для людей із порушенням зору;
- Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.
Безбар’єрний підхід – шлях до більшої довіри, прозорості та ефективності у взаємодії між державою та платниками податків.
Засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Криворізької райдержадміністрації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.
Начальник відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях будівництва, добувної промисловості і розроблення кар’єрів та класах ремонту і технічного обслуговування машин, устаткування, виробів, харчової промисловості управління оподаткування юридичних осіб Євгеній Кретов взяв участь у позачерговому засіданні районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Криворізькій районній державній адміністрації.
Під час засідання було розглянуто ситуацію, що склалася в окремих агропідприємствах району внаслідок несприятливих погодних умов, які призвели до загибелі частини врожаю.
Комісією рекомендовано громадам провести власні позачергові засідання та ухвалити рішення щодо окремих сільськогосподарських підприємств. Це дозволить аграріям отримати у Торгово-промисловій палаті сертифікати про форс-мажорні обставини та надалі застосувати їх у взаємодії з податковими органами.
Євгеній Кретов підкреслив готовність до конструктивної співпраці з агробізнесом та органами місцевого самоврядування з метою підтримки платників податків у складних умовах та забезпечення дотримання норм чинного законодавства.
Засіданні підгрупи виконавчого комітету Криворізької міської ради з питань акцизного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.
Виконавчим комітетом Криворізької міської ради за участі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській та представників інших контролюючих органів проведено засідання підгрупи з надходжень по акцизному податку та мобілізації додаткових надходжень до бюджету Криворізької міської територіальної громади.
Учасники засідання обговорили актуальні проблеми щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, а також заходи протидії нелегальній торгівлі контрабандною продукцією.
Приділили увагу питанням посилення контролю за сплатою акцизного податку суб’єктами господарювання та аналізу надходжень коштів до міського бюджету.